Київське метро одночасно будують, ремонтують і намагаються врятувати від подальшого зношення. Поки на Виноградарі прокладають нові тунелі, місто готується до майже двомільярдного ремонту перегону між станціями «Тараса Шевченка» та «Почайною», а на деяких станціях час від часу обвалюються частини стель.
Трамвай з'ясував , що коїться з інфраструктурою підземки. У відповіді на запит КП «Київський метрополітен» заявляє, що тунелі, станції та рухомий склад перебувають у належному технічному стані, а про безпеку руху подбали. Про це йдеться в матеріалі видання «Хмарочос».
Допоможіть журналістам Vgorode.ua виконувати свою роботу. Підтримайте фінансово >>> ❤Першу лінію київського метро відкрили 6 листопада 1960 року, тож частині тунелів та інженерних систем вже понад 60 років. Офіційно аварійно небезпечних ділянок немає, однак метрополітен визнає, що окремі об'єкти потребують масштабного оновлення через фізичне зношення.
Місто готується до капітального ремонту перегону між станціями «Тараса Шевченка» та «Почайною». Вартість робіт становить майже 1,84 мільярда гривень. Метрополітен планує укріпити ґрунти, відремонтувати конструкції тунелю та колії, а також встановити нові системи моніторингу. Один із варіантів проведення робіт передбачає тимчасові зміни в русі поїздів — довші нічні перерви або обмеження руху у вихідні.
У лютому на станції «Теремки» обвалилася частина підвісної стелі в переході перед вестибюлем. Того ж вечора повідомляли й про падіння фрагментів бетонної стелі на «Чернігівській». У метро пояснили це наслідками обстрілів та прихованими пошкодженнями конструкцій.
Транспортний аналітик Дмитро Беспалов зазначає, що головна проблема навіть не в самих аваріях, а в контролі стану інфраструктури. Він очікував побачити сучасні цифрові системи, але значна частина моніторингу зводиться до регулярних обходів під час яких працівники метрополітену перевіряють стан конструкцій.
У відповідь метрополітен запевняє, що нагляд ведеться за всіма об'єктами, зокрема тими, що розташовані у складних гідрогеологічних умовах, а водовідведення з підземних споруд працює в автоматичному режимі.
У квітні поточного року Департамент транспортної інфраструктури КМВА повідомив, що собівартість перевезення одного пасажира в київському метро становить 43,68 гривні, тоді як квиток коштує лише вісім гривень. Різницю місто покриває з бюджету. Для порівняння: собівартість перевезення в наземному транспорті оцінили у 23,20 гривні.
Минулого року амортизаційна складова для метрополітену зросла з п'яти до шести мільярдів гривень. Громадська організація «Голка» заявляла, що без урахування амортизації собівартість поїздки становила б близько 18 гривень замість понад 42.
«Метро — це суперпреміальний, супердорогий вид транспорту. Не кожному місту і не кожній країні він взагалі по кишені», — заявив Беспалов.
На думку аналітика, саме тому багато міст роблять ставку на розвиток наземного транспорту: трамваїв, швидкісних автобусів та міської електрички.
Попри проблеми зі старою інфраструктурою, у Києві продовжують будувати продовження Сирецько-Печерської лінії на Виноградар. Роботи тривають цілодобово одразу на п'яти будівельних майданчиках. На ділянці між «Мостицькою» та «Варшавською» вже збудували понад тисячу метрів двоярусних монолітних тунелів, а також завершили конструкції вилочного відгалуження в бік майбутньої станції «Виноградар».
Метро на Виноградар почали будувати у 2019 році. Дві нові станції планували відкрити ще у 2021 році, проте керівник київського метрополітену Віктор Вигівський повідомив, що запустити рух на ділянці до Виноградаря у 2026 році не вийде — роботи триватимуть щонайменше до 2027 року. Строки залежать від фінансування та умов воєнного стану. Роботи виконує компанія «Автострада», а раніше розірвали договір із підрядником «Київметробудом».
Паралельно в метро тривають й інші роботи. У поточному році програма технічного розвитку підземки передбачає ремонти та модернізацію окремих об'єктів інфраструктури, оновлення обладнання, реконструкцію станцій і подальші роботи на ділянках, які потребують технічного втручання. Зокрема, «Вокзальну» планують адаптувати до сучасних вимог та безбар'єрності. У програмі також фігурують «Львівська брама» та перспектива метро на Троєщину.
Беспалов вважає, що місто входить у період, коли інфраструктурі потрібні регулярні і дорогі капітальні ремонти. Аналітик каже, що «якщо ми просто втримаємо київський метрополітен у робочому стані, це вже буде успіх». На його думку, столиці потрібна збалансована транспортна система: із трамваями, міською електричкою, швидкісними автобусами та новими пересадковими вузлами, щоб місто могло нормально функціонувати під час ремонтів.
Хочете, щоб ми висвітлили певну тему чи ситуацію? Пропонуйте. Розглянемо, перевіримо і зробимо матеріал. Пишіть на [email protected], або в наш чат-бот у Telegram — https://t.me/tramnewsbot