Власникам бізнесу, які використовують ФОП замість найманих працівників, варто перечитати свої договори. Верховний суд розглянув гучну справу і дав чітку відповідь: назва договору нікого не захистить — важливо, як усе виглядає насправді.
Обговорюємо в Telegram: Київ, Дніпро, Полтава, Одеса, Харків, Львів.
Усе почалося зі звичайної фактичної перевірки інтернет-магазину. Податківці прийшли, побачили жінку за касою і запитали, хто вона така. Виявилося — формально окремий підприємець, але працює п'ять днів на тиждень з 9:00 до 21:00, пройшла інструктаж з охорони праці та дотримується внутрішніх правил магазину. Як штатний касир, одним словом.
Власниця магазину пояснювала: є договір між двома ФОП, усе законно. Але слідчі зауважили кумедний збіг: жінка зареєструвалася підприємцем 12 червня, договір уклала 13-го, а за її ж словами — почала «співпрацю» ще 1 червня. Держпраці це не сподобалося і виписала штраф — 240 тисяч гривень.
[see_also]Банківська таємниця в Україні: що насправді знатиме податкова про ваші рахунки[/see_also]
Як суди розглянули цю справу
Суд першої інстанції скасував штраф. Апеляція погодилася. Але Верховний суд повернув справу на повторний розгляд — і саме в цьому рішенні є те, що стосується всіх підприємців.
По-перше, суд підтвердив: матеріали податкової перевірки можна використовувати як доказ у справах Держпраці. Тобто якщо податківці щось побачили — ця інформація може передаватися далі і ставати підставою для нових штрафів.
По-друге, відсутність спеціального порядку обміну даними між відомствами — не аргумент. Якщо в законі є повноваження, підзаконні прогалини не рятують.
[see_also]Держава дає молоді до 150 тисяч гривень на бізнес: як отримати грант від «Власної справи»[/see_also]
Кому тепер варто хвилюватися
Юристи кажуть: суди дедалі менше дивляться на назву договору і дедалі більше — на те, що відбувається насправді. Якщо ваш ФОП-контрагент:
— працює тільки на вас;
— дотримується вашого графіка;
— виконує функції звичайного штатного співробітника;
— не несе жодних підприємницьких ризиків;
— користується вашим обладнанням і майном —
є ризик, що це перекваліфікують у трудові відносини. А це вже не лише штраф за статтею 265 КЗпП (кодекс законів про працю), а ще й донарахування податків, військового збору та єдиного соціального внеску.
Окремий момент: багато роботодавців думали, що під час воєнного стану діє мораторій на перевірки Держпраці — і це правда. Але ця справа показує інший шлях: перевірки касових операцій ніхто не скасовував. Податківці приходять, щось помічають, передають дані — і мораторій тут уже не допомагає.
[see_also]Переселенці з 18 областей України можуть отримати $10 000 на бізнес[/see_also]
Сама справа ще не закрита — апеляційний суд повторно розглядатиме, чи були стосунки насправді трудовими. Але рішення Верховного суду вже стало сигналом: перевірити свої «ФОП-схеми» краще зараз, ніж після штрафу.
Чому роботодавець платить за працівника більше, ніж ФОП за себе?
Логіка держави така: найманий працівник залежить від одного роботодавця, не може вільно відмовитися від умов і не має фінансової подушки. Тому роботодавець платить ЄСВ зверху до зарплати — 22%. Якщо зарплата 30 000 грн, ще 6 600 грн іде державі окремо. З цих грошей працівнику потім виплачують лікарняні, декретні, формують пенсію.
ФОП — теоретично вільна людина: сам обирає клієнтів, сам встановлює ціни, сам несе ризики. Держава вважає, що він дорослий і впорається сам, тому ставки менші: фіксований ЄСВ ~1 760 грн/місяць плюс єдиний податок. І платить це він зі своїх грошей, а не роботодавець зверху.
Тому роботодавцю вигідно: платить ФОПу 30 000 грн — і все. Ніяких +22% зверху, ніяких лікарняних і відпускних. Різниця на одну людину — 6–10 тис. грн на місяць.
Хіба не можна працювати як хочеш, якщо обидві сторони згодні?
З точки зору здорового глузду — логіка є. Дві дорослі людини домовилися, обидві задоволені, нікого не обманули. Але держава дивиться на це інакше: вона втрачає гроші до соціальних фондів. І закриває цю діру через суди та штрафи.
Саме тому Верховний суд і підтвердив: якщо по суті це трудові відносини — платіть як за трудові. Незалежно від того, що написано в договорі.
Хочете, щоб ми висвітлили певну тему чи ситуацію? Пропонуйте. Розглянемо, перевіримо і зробимо матеріал. Пишіть на news@tram.news, або в наш чат-бот у Telegram — https://t.me/tramnewsbot