Кабмін доручив опрацювати модель, за якою підприємства зможуть бронювати до 100% військовозобов'язаних працівників, якщо щомісяця направлятимуть до 1% з них до ЗСУ.
Доручення є в протоколі засідання уряду від 23 жовтня 2026 року, і того ж дня Кабмін змінив квоти бронювання для енергетики та оборонної промисловості.
Читайте нас у Telegram: Київ, Дніпро, Полтава, Одеса, Харків, Львів.
Протокол оприлюднив народний депутат Олександр Федієнко у Facebook. За документом, Мінекономіки разом із Міноборони за участю Генштабу ЗСУ мають опрацювати модель протягом двох тижнів.
Бронювати до 100% військовозобов'язаних зможуть підприємства, установи та організації. Умова така: щомісяця направляти до ЗСУ до 1% своїх військовозобов'язаних працівників на військову службу на визначений строк.
За такими працівниками пропонують зберігати робочі місця та зарплату. Модель має водночас забезпечити армію людьми і зберегти кадри, потрібні для роботи економіки.
Чого не визначає протокол ❓
Протокол залишає відкритими кілька ключових питань, пише «Судово-юридична газета»:
- хто направлятиме людей на службу: підприємство, ТЦК чи держава;
- чи буде таке направлення добровільним;
- скільки триватиме служба, адже конкретного строку документ не встановлює;
- як працівник повертатиметься на підприємство після служби;
- як рахуватимуть 1% і чи округлюватимуть цей показник;
- як враховуватимуть працівників, які вже мають відстрочку з інших законних підстав.
Роботодавець не має права самостійно призивати людей на службу, ці повноваження визначає законодавство про військовий обов'язок і мобілізацію. Тому, на думку авторів, модель має чітко розмежувати обов'язки роботодавців, ТЦК та інших уповноважених органів.
Інакше виконання умов бронювання залежатиме від обставин, на які підприємство юридично не може впливати.
Чи гарантоване повернення після служби 🪖
Чинне законодавство окремо регулює право на відстрочку і підстави звільнення зі служби. Стаття 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначає, хто не підлягає призову.
Підстави звільнення тих, хто вже став військовослужбовцем, регулює стаття 26 Закону «Про військовий обов'язок і військову службу».
Тож обіцянка зберегти робоче місце та зарплату ще не гарантує, що працівник фактично повернеться після погодженого строку. Для цього може знадобитися окреме законодавче врегулювання, зазначають у виданні.
Як можуть рахувати 1% 🔢
Якщо на підприємстві працюють 80 військовозобов'язаних, 1% від них становить 0,8 особи. Невідомо, чи доведеться такому підприємству щомісяця направляти одного працівника, чи для нього передбачать інший механізм.
За рік підприємство може сукупно направити до 12% початкової кількості військовозобов'язаних. Такий розрахунок правильний, якщо база не змінюється, а повернення працівників не враховують.
Для підприємств з висококваліфікованими інженерами, енергетиками, зв'язківцями та іншими дефіцитними фахівцями навіть така частка може виявитися критичною.
Що вже заявляли уряд і Міноборони 🏛
Уряд планує затвердити прозорий механізм повного бронювання за умови виконання мобілізаційного зобов'язання до 1 грудня 2026 року, повідомили в Кабміні.
У Міноборони зазначали, що організаційно-правові засади цієї моделі ще не визначені.
Станом на 19 листопада 2026 року оприлюднені документи не підтверджують, що механізм став чинним загальним правилом. Самий лише протокол не зобов'язує підприємства щомісяця направляти 1% військовозобов'язаних до армії.
Як змінюється підхід до бронювання ⚖️
Раніше бронювання передусім зберігало працівників критично важливих підприємств. Нова модель поєднує такий захист із регулярним залученням персоналу до служби.
Головний ризик, за оцінкою «Судово-юридичної газети», полягає в тому, що підприємства формально отримають повне бронювання, але візьмуть зобов'язання, які залежать від ще не визначених державою процедур. Автори вважають, що модель потребує погодження між міністерствами, законодавчого оформлення та консультацій із роботодавцями.
Раніше ми писали, як обговорювали зниження квоти бронювання для оборонних підприємств зі 100% до 85%.
Хочете, щоб ми висвітлили певну тему чи ситуацію? Пропонуйте. Розглянемо, перевіримо і зробимо матеріал. Пишіть на news@tram.news або в наш чат-бот у Telegram — https://t.me/tramnewsbot.