Міністерство освіти і науки України 26 вересня 2026 року оприлюднило рекомендації для закладів загальної середньої освіти щодо організації навчання під час тривалих повітряних тривог та відключень електроенергії.
Трамвай з'ясував , що попри тривоги та блекаут школи по всій країні шукають власні рішення, аби не зупиняти очне навчання, — від підземних класів до генераторів і енергонезалежних хабів. Про це повідомило Міністерство освіти і науки України .
Обговорюємо в Telegram: Київ , Дніпро , Полтава , Одеса .
Тривоги й блекаут ламають шкільний розклад 😓
Повітряна тривога у прифронтових і прикордонних областях може тривати годинами, а подекуди й добами. Щойно лунає сирена, школа або зупиняє урок, або веде дітей в укриття — а воно є далеко не в кожній будівлі.
Блекаут додає проблем: зникає інтернет, вимикається опалення, нема чим приготувати гарячий обід. Удома діти часто залишаються без зв'язку з учителем і без світла для дистанційного уроку водночас.
Навіть наявні укриття не завжди готові приймати учнів. Про це заявив міністр освіти і науки Андрій Бутенко .
За його словами, 82% здобувачів освіти, якщо говорити про школи, можуть бути охоплені різними видами укриттів. Водночас, за визнанням міністра, багато з них потребують удосконалення, ремонтів.
Регіони шукають рішення: підземні школи, генератори, хаби 💡
В Україні вже функціонують 238 підземних шкіл і протирадіаційних укриттів у закладах загальної середньої освіти. Ще 131 такий об'єкт будують: 18 з них – це дитячі садки, а 113 — школи у 22 областях.
Навесні 2026 року тодішній міністр освіти Оксен Лісовий повідомляв, що вартість однієї такої школи, із розрахунку на 500 учнів, становить від 80 до 120 мільйонів гривень.
Найпоказовіший приклад — Харків. 1 вересня 2026 року в місті пролунали перші дзвоники й відкрили десяту підземну школу, а частина першокласників досі навчається просто на переобладнаних станціях метрополітену.
[[read_also:1258407]]Мер Ігор Терехов визнав: рішення давалося тяжко, доводилося переконувати батьків, які не розуміли, як діти зможуть навчатися в метро. Та вже через місяць після початку навчального року не було жодного вільного місця в метрошколах.
Лише за останній рік у місті відкрили підземну школу на 1000 учнів у Холодногірському районі — вже 20-ту освітню локацію в безпечних просторах міста, а в Слобідському районі — ще одну, де кілька днів на тиждень за партами зможуть навчатися 1800 школярів.
На Одещині школи поступово переходять від тимчасових рішень до повноцінної енергетичної автономності — йдеться не лише про генератори, а й про сонячні електростанції та накопичувачі енергії.
Наразі 606 закладів загальної середньої освіти Одещини забезпечені генераторами, а 544 школи можуть організовувати гаряче харчування для дітей навіть за тривалих відключень електроенергії.
На Буковині генераторами забезпечили котельні у 131 школі та 135 садочках, тому понад 90% навчальних закладів регіону зможуть працювати очно навіть під час блекауту.
У Києві школи й садочки після масованих нічних атак тимчасово виконують роль пунктів незламності — з теплом, генераторами для освітлення й зарядки пристроїв та черговими класами, де діти перебувають у безпечних умовах, доки відновлюють інфраструктуру.
А в Бориспільському та Броварському районах Київщини школи після обстрілів перейшли на автономне живлення від генераторів, не зупиняючи навчання.
МОН детально розписало дії шкіл на випадок кризи 📋
Школи мають академічну та організаційну автономію: кожен заклад сам визначає структуру навчального року, тривалість уроків і перерв, зважаючи на безпекову ситуацію.
Під час тривалих тривог школам радять перевірити доступ учнів до платформ «Мрія», Google Classroom, Moodle чи Microsoft Teams, підготувати друковані матеріали на випадок відсутності інтернету та передбачити асинхронне навчання.
За потреби можна ввести шестиденний навчальний тиждень або навчання у дві зміни, а укриття — обладнати всім необхідним для проведення уроків просто там.
Якщо тривога не стихає, урок може тривати 30–40 хвилин замість звичних — це дає змогу ротувати класи в укритті. Пріоритет на очне навчання там мають учні 1–4 класів, а за наявності місць підключають учнів 5, 9 та 10 класів.
Для відключень електроенергії МОН визначило п'ять рівнів реагування залежно від тривалості знеструмлення:
- зелений (до 2 годин) — школа працює з локальними обмеженнями;
- жовтий (2–6 годин) — уроки скорочують, живлення спрямовують на критичні системи;
- помаранчевий (6–24 години) — очно навчаються лише енергонезалежні заклади, інші — дистанційно чи асинхронно;
- червоний (24–72 години) — навчання переносять в освітні хаби та енергостійкі школи;
- критичний (понад 72 години) — засновник затверджує тимчасову мережу хабів, громада закріплює учнів за школами, що працюють, іншим дають консультації.
Заклади, які не можуть забезпечити належні умови, відновлюють роботу лише після усунення перешкод. Пріоритет на очне навчання під час тривалих відключень мають початкові класи, а також учні 5, 9 та 11 класів — для інших діють змінні графіки й короткі консультації. Школи ведуть облік дітей, які втратили доступ до навчання.
Вода, тепло й харчування. Кожна школа має сформувати запас питної й технічної води щонайменше на 48 годин перебування учнів і працівників, а заклади з автономними котельнями — забезпечити генератори чи інші резервні джерела живлення.
Запасу їжі тривалого зберігання теж має вистачати на 48 годин. Якщо приготувати гарячі страви неможливо, дозволено тимчасово видавати дітям заздалегідь сформовані набори продуктів, що відповідають санітарним нормам.
Зв'язок і психологічна підтримка. Кожній школі рекомендовано визначити єдиний канал зв'язку з учнями, батьками та працівниками — месенджер, електронний щоденник чи навчальну платформу. Якщо зв'язку немає, інформацію розміщують на стендах біля входу.
Керівники мають заздалегідь узгодити з педагогами й батьками алгоритм дій у кризових ситуаціях, адаптувавши його під можливості конкретної громади. Окрему увагу МОН просить приділяти психологічній підтримці дітей і працівників, які живуть в умовах тривалого стресу.
Хочете, щоб ми висвітлили певну тему чи ситуацію? Пропонуйте. Розглянемо, перевіримо і зробимо матеріал. Пишіть на news@tram.news або в наш чат-бот у Telegram — https://t.me/tramnewsbot.