Мінрозвитку нарешті визначило, хто має платити за ремонт моста Патона

Мінрозвитку нарешті визначило, хто має платити за ремонт моста Патона - фото

Київський міст Патона — аварійний із 2018 року, науковці кажуть, що ресурс споруди вже нульовий, а міст досі служить мільйонам киян.

Тепер ще й розгорілась публічна суперечка: хто саме має дати гроші на ремонт — місто чи держава.

19 березня, Міністерство розвитку громад та територій опублікувало офіційну позицію: міст Патона — комунальна власність Києва, тому саме місто зобов'язане забезпечити його ремонт і фінансувати його з міського бюджету.

Будь-яка передача повноважень жодних обов'язків з міської влади не знімає — так у міністерстві прокоментували спроби КМДА перекласти відповідальність на державні структури.

🏛️ Як міст Патона перетворився на предмет бюрократичної суперечки

Хронологія заплутана, але ось суть. У 2018 році міст офіційно визнали непрацездатним, тобто аварійним.

Протиаварійні роботи після цього провели лише на окремих опорах — у 2018–2019 роках витратили 15 мільйонів гривень. На цьому все.

У 2020-2021 роках КМДА тричі намагалась провести тендер на проєктування, але щоразу його оскаржували в Антимонопольному комітеті.

Після повномасштабного вторгнення торги скасували — і проєкт передали державним структурам у рамках «Великого будівництва».

[see_also]Біля Центрального вокзалу облаштовують новий острівець замість розділювальної розмітки[/see_also]

У 2023–2024 роках Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури разом зі Службою відновлення інфраструктури Київщини готувало документацію для тендеру. А потім, у 2025-му, агентство повідомило КМДА: грошей немає, замовника — теж.

Мер Віталій Кличко каже, що місто зараз шукає нового замовника для розробки проєктної документації та веде переговори з міністерством.

🔬 Науковці б'ють на сполох — міст чує, але не реагує

На початку 2026 року ситуацію загострили вчені.

Академік НАН Вячеслав Богданов заявив, що залишковий ресурс споруди оцінюється як нульовий.

Міст побудований у 1953 році з розрахунковим ресурсом 100 років — на папері він ще мав би служити до 2053-го, але фактично зносився набагато швидше.

Національний комітет з теоретичної та прикладної механіки, Інститут електрозварювання імені Патона та Інститут сталевих конструкцій звернулися до уряду з пропозицією організувати капітальний ремонт і висловили готовність надати експертну підтримку.

[see_also]Що нового з'явилося у Києві за рік: парки, дороги, ресторани і не тільки[/see_also]

Наприкінці лютого з'явилася вірусна інфографіка від очільника Деснянської РДА Максима Бахматова: щоб безпечно проїхати мостом, радили відчинити вікна, відстебнути ремінь і відключити центральне замикання. «Інформація неформальна. Міст аварійний із 2015 року», — підписав він.

КМДА звернулась до поліції з проханням оцінити ці дії. А 5 березня після технічної наради Кличко підтвердив: їздити можна, але виключно з дотриманням діючих обмежень по вазі та смугах.

[see_also]На Володимирській гірці та вулиці Гарматній під знос потрапили майже тисяча дерев[/see_also]

Поки чиновники сперечаються, міст через Дніпро щодня витримує тисячі автівок — і чекає, хто перший підпише папери на ремонт. За останні вісім років цього так і не сталося.

Хочете, щоб ми висвітлили певну тему чи ситуацію? Пропонуйте. Розглянемо, перевіримо і зробимо матеріал. Пишіть на news@tram.news, або в наш чат-бот у Telegram — https://t.me/tramnewsbot

Последние новости