Рада оборони Києва не погодила проєкт рішення про скасування зупинки громадського транспорту під час повітряної тривоги, відправивши документ на доопрацювання до наступного засідання. Трамвай зібрав усі факти докупи про ситуацію, що склалася між міською та військовою адміністраціями. Інформація про відхилення рішення з'явилася у офіційному повідомленні пресслужби КМДА.
В двох словах
- Рада оборони Києва відклала рішення про скасування зупинки громадського транспорту під час повітряних тривог;
- КМВА пропонує алгоритм: водій доїжджає до найближчої зупинки, висаджує пасажирів, які бажають сховатися, і продовжує рух;
- КМДА виступає проти такого рішення через побоювання перекладання відповідальності на водіїв і можливих конфліктів;
- Київ залишається єдиним містом в Україні, де транспорт зупиняється під час повітряних тривог;
- ДСНС офіційно не вимагає від міст зупиняти громадський транспорт під час тривог.
🚦 Конфлікт між двома позиціями київської влади
Між Київською міською державною адміністрацією (КМДА) та Київською міською військовою адміністрацією (КМВА) виникло протистояння щодо роботи громадського транспорту під час повітряних тривог. КМВА, яку очолює Тимур Ткаченко, запропонувала компромісне рішення: після оголошення тривоги водій громадського транспорту мав би доїхати до найближчої зупинки, висадити пасажирів, які бажають шукати укриття, а потім продовжити рух за маршрутом.
Така пропозиція викликала категоричне несприйняття з боку КМДА. Заступник голови Київської міської державної адміністрації Микола Поворозник висловив побоювання, що відповідальність за безпеку пасажирів у такому разі перекладається на плечі водіїв громадського транспорту, які мають приймати рішення, спираючись на "емоційний стан, ментальну стійкість чи, просто кажучи, хоробрість".
Ситуація ускладнюється відсутністю чіткого алгоритму дій для електротранспорту. Оскільки трамваї та тролейбуси рухаються однією лінією, зупинка одного з них фактично призводить до зупинки всієї лінії. Це породжує питання про координацію дій між водіями, коли один вирішує зупинитися, а інший хоче продовжити рух.
🚇 Питання безпеки та незрозуміла ситуація з метрополітеном
Окремої уваги заслуговує питання роботи метрополітену під час повітряних тривог. Представники КМДА зазначають, що в запропонованому КМВА проєкті рішення не згадується метро, яке продовжує роботу під час тривог, хоча наземні станції зачиняються. На думку Поворозника, це створює певну непослідовність: для метро безпекова ситуація начебто не змінилася, а наземний транспорт можна відпускати на розсуд водія.
Варто зауважити, що КМДА посилається на незмінність безпекової ситуації з 2022 року та консультації з Державною службою з надзвичайних ситуацій, військовими та поліцією щодо неможливості дозволити громадському транспорту курсувати під час тривоги. Однак у статті зазначається важливий факт: ДСНС не вимагає від міст зупиняти громадський транспорт під час повітряних тривог, і Київ залишився єдиним містом в Україні, де досі діють такі обмеження.
Ця невідповідність може свідчити про різне тлумачення рекомендацій безпекових органів або про наявність інших чинників, які впливають на рішення київської влади.
🚌 Яких змін чекати киянам у найближчий час
Зважаючи на відхилення запропонованого рішення Радою оборони Києва, у найближчий час змін у роботі громадського транспорту під час повітряних тривог не відбудеться. Традиційна практика зупинки трамваїв, тролейбусів та автобусів продовжуватиметься, що створюватиме незручності для пасажирів, особливо в години пік.
Подальша доля ініціативи залежить від доопрацювання проєкту рішення та його повторного розгляду на наступному засіданні Ради оборони Києва. Поки що не повідомляється про конкретні дати або терміни, коли це може відбутися.
Нагадаємо, як ми писали раніше, питання роботи громадського транспорту під час повітряних тривог неодноразово піднімалося громадськістю протягом останніх років. Багато киян виступають за скасування обмежень, посилаючись на досвід інших українських міст, де транспорт продовжує працювати навіть під час оголошення тривоги. Позиції місцевої влади та експертів з безпеки часто розходяться, що ускладнює прийняття остаточного рішення.